Ви знаходитесь тут:
- Головна
- ПСИХОЛОГІЧНА СЛУЖБА
- Для батьків
- Батьки - діти
ПРИНЦИПИ СПІЛКУВАННЯ В РОДИНІ, ЩО СПРИЯЮТЬ ЗМІЦНЕННЮ ВЗАЄМИН «БАТЬКИ - ДІТИ»
1. Спілкування з дитиною обов’язково має носити доброзичливий характер. Припустімо, виявилося, що ваша 13-річна донька вперше заходилася варити борщ і не забула покласти капусту – не дорікайте їй за невдачу, а, навпаки, похваліть за старання, підбадьорте. Повірте, наступного разу страва буде ще смачнішою, а донька завжди з охотою буде допомагати вам по господарству.
2. Спілкуючись з дітьми, слід обов’язково враховувати їхні вікові та індивідуальні особливості. Зокрема, при спілкуванні з дітьми середнього шкільного (підліткового) віку не можна забувати про те, що в цей період відбувається перехід від дитинства до юності, формується «почуття дорослості», активно розвивається молодий організм і відбувається статеве дозрівання. Особливістю спілкування підлітків є його яскраво виражений особистісний характер. Розвиваються самосвідомість і самооцінка, інтерес до себе, своїх здібностей і можливостей, прагнення до самоствердження, що нерідко внаслідок відсутності життєвого досвіду набуває спотворених форм. У спілкуванні з підліткам важливо розвивати принциповість, вимогливість самокритичність, волю, спонукати їх до самовиховання. Слід враховувати і психологічні особливості хлопчиків і дівчаток. Так, хлопчики фізично і психічно розвиваються повільніше, ніж дівчатка. У них також повільніше формуються такі якості, як відповідальність, дисциплінованість, добросовісність, ініціативність, старанність, ретельність, акуратність, посидючість і наполегливість.
3. Хваліть дитину будь-якого віку за кожне досягнення, навіть незначне. Коли ж дитина припустилася помилки, то перш, ніж указати дитині на неї, почніть з позитиву, приміром: «Ти ж завжди все робиш вчасно і старанно, а от сьогодні ще не зробив уроки» (для порівняння: «Знову ти не зробив, не виконав…»).
4. Не робіть дитині зауважень, які викликають у неї роздратування, гнів. Наприклад, коли ваш син засмучений з якоїсь причини, недоцільно відразу закидати його питаннями типу: «Чому ти такий кислий? Що за гримаса? Що ти знову накоїв?» Покажіть, що ви бажаєте зрозуміти його, допомогти, звертаючись: «Напевне, у тебе якісь неприємності. Можливо, я зумію тобі допомогти, довірся мені».
5. Засуджуйте й обговорюйте вчинок, а не особистість. Неприпустимо говорити підліткові: «Ти погана людина» або «Ти брехливий». Варто сказати: «Ти погано вчинив», «Ти збрехав», тим самим даючи зрозуміти винуватцю, що його вчинки не гідні його, що ви вірите у виправлення його поведінки.
6. У спілкуванні з дитиною ні в якому разі не можна принижувати її почуття власної гідності, підкреслювати її незрілість, недосвідченість (особливо при сторонніх). Висловлювання на кшталт: «Не втручайся, до цього ти ще не доросла», «Не лізь не в свої справи», «Ще малий поради батькам давати» - абсолютно неприпустимі у спілкуванні з підлітком.